ЗАПАЩЕКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., фам. Почати пащекувати, розпускати плітки, гудити кого-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 248.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ЗАПАЩЕКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., фам. Почати пащекувати, розпускати плітки, гудити кого-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 248.
Запащекува́ти, ку́ю, єш, гл.
1) Заговорить быстро.
2) Начать говорить дерзости.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 77.