ЗАПАСТИ́СЯ¹див. запада́тися.

ЗАПАСТИ́СЯ², се́ться, док., розм. Почати пастися. Десь за вибалком, в ярузі, продзвеніли вудила: чи запасся кінь у лузі, чи коса траву тяла… (Рудь, Дон. зорі, 1958, 107); Ластівка [кінь] жадібно тяглася губами до зеленої травички і, нарешті, запаслася (Тют., Вир, 1964, 197).

ЗАПАСТИ́СЯ див. запаса́тися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 247.

Запасти́ся, су́ся, се́шся, гл. Начать пастись. Як розійдеться (отара) так, що одна одній не мішає пастись, то вівці і запасуться на місці. О. 1862. V. Кух. 34.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 77.