ЗАПА́СТИ¹ див. запада́ти.

ЗАПА́СТИ², су́, се́ш, док., заст.

1. Пасучи, загубити. Ледачий пастух запасе вівцю (Сл. Гр.); — Ну, то як, дядьку, вертаєте? — Та про мене, — згодився Павло, узяв чоботи, ціпок і, скинувши шапку, довго стояв.., як чабан, що запас свою отару (Тют., Вир, 1964, 331).

2. Заробити, працюючи пастухом.

ЗАПАСТИ́ див. запаса́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 247.

Запа́сти, су́, се́ш, гл.

1) Пася затерять. Ледачий пастух запасе вівцю.

2) Заработать въ пастухахъ. Що запасе (вівчарь), то несе жінці. Гол. IV. 459.

Запа́сти, ся. См. Западати, ся.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 76 - 77.