ЗАПАСНИ́К, а, ч. Військовозобов’язаний, що перебуває в запасі (у 4 знач.). Навлежки й з коліна стріляли [студенти] на стрільбах по давно пробитих мішенях.., кололи штиками ті самі опудала, що їх безліч разів уже було переколото курсантами піхотного училища та різними контингентами запасників, що проходили в цьому таборі літні перепідготовки (Гончар, Людина.., 1960, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 247.