ЗАПА́СЕЦЬ, а́сця, ч. Зменш, до запа́с 1. Хитнув головою Нагнибіда задоволений, аркушик свій із записами показує. Ще й додав: — Люди з запасцем (Головко, І, 1957, 327)

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 247.