ЗАПА́МОРОЧНО, рідко. Присл. до запа́морочний; // Дуже, надзвичайно. Чернишеві здалося, ніби він не в низькому бліндажі, ..а справді виходить на дорогу, запаморочно велику, дуже відповідальну і прекрасну (Гончар, І, 1954, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 244.