ЗАПАЛЬНИ́ЧКА, и, ж. Невеличкий кишеньковий прилад для добування вогню. Вадим і Моржньов майже одночасно чиркнули запальничками (Бойч., Молодість, 1949, 28); Вийняв [командир] пачку цигарок і запальничку (Кучер, Чорноморці, 1956, 126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 243.