ЗАПАЛЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до запалені́ти. Ученик [учень] станув перед учителем, весь запаленілий (Фр., IV, 1950, 323).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 241.