ЗАПАКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запакува́ти. Тільки тепер Ясногорська звернула увагу, що стоїть на довгих ящиках, запакованих наглухо (Гончар, І, 1954, 155); Під’їхала вантажна автомашина, в кузові якої лежало велике дерево, нахилене гілками до кабіни. Його коріння було запаковане в міцно збитий ящик (Жур., Вечір.., 1958, 177).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 239.