ЗАОЩА́ДЛИВИЙ, а, е. Який уміє дбайливо витрачати що-небудь; ощадний, бережливий. Заощадливий хлопець дмухнув на світло і в ту ж мить у хаті залягла глибока чорна ніч (Кач., Вибр., 1947, 192).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 238.