ЗАО́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. Зао́рювати. Селянський рух вибухав з різних приводів і набирав різноманітних форм (потрава, заорювання поміщицької землі.. і т. п.} (Іст. УРСР, І, 1953, 521).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 236.

Зао́рювання, ня, с.

1) Запахиваніе.

2) Начало пахоты. Тот день найліпший до заорюваня. МУЕ. III. 37.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 74.