ЗАОПІКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., ким, чим, розм. Взяти на себе опіку над ким-, чим-небудь, оточити увагою, турботами когось, щось. [Микола:] Ольгою заопікуйся сам. Дуже раджу тобі (Д. Бедзик, Ост. вальс, 1959, 77); // Взяти під нагляд, почати доглядати що-небудь. — А що буде з твоїм майном? — Хочу тебе просити, щоб ти і надалі заопікувалася ним (Галан, Гори.., 1956, 188); Вона з молодих літ заопікувалася садом і стала беззаперечним авторитетом для жінок селища в цій галузі (Ю. Янов., Мир, 1956, 262).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 236.