ЗАНУРТУВА́ТИ, у́є, док. Почати нуртувати; завирувати. Білі буруни зануртували скрізь, наче море вишкірило свої смертельні зуби (Кучер, Голод, 1961, 259); * Образно. Радісні здогадки зануртували в похмурій душі дукача (Стельмах, Хліб.., 1959, 473).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 234.