ЗАНОТО́ВУВАТИСЯ, ується, недок. Пас. до заното́вувати. Не за столом для писання, а де попало й на чому попало, в перервах між роботою занотовувались.. рядки [пісень і приповідок] (Еллан, II, 1958, 88).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 233.