ЗАНИЗЬКИ́Й, а́, е́, розм. Надто низький; нижчий, ніж звичайно або потрібно. Досягав [Краньцовський] головою аж під сволок, бо хата на його зріст занизька (Март., Тв., 1954, 341).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 230.