ЗАНИ́ЗУВАННЯ, я, с.

1. Дія за знач. зани́зувати. Давньою технікою [народного вишивання] вважається «перетягання» кольорової нитки голкою в полотні по лінії підткання. Варіантом цієї техніки є занизування кольорової нитки в полотно по лінії основи (Нар. тв. та етн., 4, 1958, 66).

2. Спосіб вишивання, що полягає у затягуванні в полотно кольорової нитки. Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити, вербову лиштву, занизування (Мирний, І, 1954, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 230.

Зани́зування, ня, с. Способъ вышиванья, при которомъ нитка продѣвается сквозь полотно постоянно въ одномъ направленіи и узоръ получается съ обѣихъ сторонъ ткани. Вас. 193.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 72.

зани́зування — спосіб народного вишивання, за якого кольорова нитка протягається крізь полотно постійно в одному напрямку і узор однаково лягає з обох боків тканини.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 235.