ЗАНИ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАНИ́ЗИТИ, и́жу, и́зиш, док., перех. Робити нижчим, ніж треба в певних конкретних умовах; зменшувати (норми, розцінки, оцінку і т. ін.); протилежне завищувати. [Назар Петрович:] На один бал могли й занизити [оцінку] (Дмит., Дівоча доля, 1960, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 230.