ЗАНЕЧИ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАНЕЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., перех., розм., рідко. Робити нечистим; засмічувати, забруднювати. Ернест заповнив ці кімнати своїм просторікуванням, занечистив попелом із цигарок (Фр., VI, 1951, 291).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 230.