Про УКРЛІТ.ORG

занадто

ЗАНА́ДТО, присл. Дуже, надміру; надто. Пан писар був на зріст високий, навіть занадто високий (Гр.,I, 1963, 304); Не пишу Вам на цей раз більше, бо мушу сідати до роботи, а вільного часу (поза службою) маю занадто мало (Коцюб., III, 1956, 345); Валка занадто уже розтяглася. Передні підводи ген на горбок виїжджали (Тич., І, 1957, 236); Про те, щоб узяти перевал в лоб, не могло бути й мови. Це коштувало б занадто багато жертв (Гончар, III, 1959, 95).

Це [ти (ви) ] вже зана́дто — уживається на означення того, що хтось у своїх діях або словах вийшов за межі звичайного, допустимого. [Долорес:] Тобі збуваються всі сни, всі мрії… [Анна:] Всі сни, всі мрії — се вже ти занадто (Л. Укр., III, 1952, 336); [Шумейко:] Еге, брат, негаразд, понадарував дівчатам туфель, а я розплутуй. Ну, подаруй одній.., але одразу трьом! Це вже занадто (Коч., II, 1956, 547).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 226.

вгору