ЗАМІТА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто замітає (у 1 знач.); замітач.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 213.