ЗАМІ́НЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до замі́нювати 1. Квіти на могилі не всохнуть від спеки: замінювані кимось щодня, вони будуть завжди живі (Гончар, III, 1959, 456).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 210.