ЗАМІ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заміни́ти. Нарешті була одремонтована верхня покришка, замінений стержень, і насос почав працювати (Панч, II, 1956, 475); // замі́нено, безос. присудк. сл. Навколо городу повигинався на всі боки паркан, а поламані штахети замінено простим кіллям (Кобр., Вибр., 1954,120).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 210.