ЗАМО́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАМОТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Накручуватися на що-небудь, обвиватися навколо чогось. — В гвинт замотався отакенний восьминіг (Збан., Мор. чайка, 1959, 180); // Заплутуватися. Тихенько забриніла павутина; чорна муха замоталася в ту сітку, стала сіпатись, пищать (Фр., XI, 1952, 198).

2. Загортатися, закутуватися у що-небудь, чимсь. Замотуються в довгі кожухи вартові дружинники на галицьких кріпосних вежах (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 65); Еней в керею замотався, на задвірку хропти уклався (Котл., І, 1952, 206); — Звідки ж ви самі, молодичко? — нарешті вимовила вона. — І нащо ви по-татарському замоталися? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 324).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 222.

Замо́туватися, туюся, єшся, сов. в. замота́тися, та́юся, єшся, гл.

1) Обматываться, обмотаться, закутываться, закутаться. Замотався у кирею, ліг на дворі спати.

2) Запутываться, запутаться. Ой ішов я з вечерниць через ті городи: замотався в гарбузіння, наробив я шкоди. Грин. III. 674.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 69.