ЗАМО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАМОРИ́ТИСЯ, орю́ся, о́ришся, док.

1. розм. Те саме, що уто́млюватися. Аби було хоч трохи вільного часу, аби людина не заморювалася до перевтоми (Коцюб., III, 1956, 188); Годинник раз за разом одбивав все пізнішу добу. Ясочка, заморившись, не вставав од столу (Вас., 1, 1959, 353); Стьопа розлив воду по цеберках. Тоді відступив набік, бо заморився (Головко, І, 1957, 184).

2. тільки недок. Пас. до замо́рювати 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 221.