ЗАМОРО́ЧЛИВИЙ, а, е. Пов’язаний із заморокою (у 1 знач.); морочливий, клопітний. Заморочлива справа; // Заплутаний, складний. По кутках [у художній школі] — витончені скульптурні портрети римських та давньогрецьких богів і богинь, на підлозі — витерті килими, а на стелі — заморочливі візерунки (Збан., Сеспель, 1961, 161).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 221.