ЗАМОЛИ́ТИСЯ, молю́ся, мо́лишся, док..рідко.
1. Почати молитися. Катря опустилась навколішки й замолилася вголос (Мирний, IV, 1955, 298).
2. перен. Почати пристрасно благати про що-небудь. — Тимофію-брате! прости мене! — замоливсь він до Жука: — я більше не буду (Мирний, І, 1954, 334).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 219.