ЗАМО́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до замо́кнути, замо́кти. Тарас не втрачав надії. Він поклав на сонці замоклі сірники і уперто чекав (Багмут, Щасл. день.., 1951, 146).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 219.