ЗАМО́ВЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до замовча́ти. Я відчував його [бригадира] роль і значення в цих епізодах за прихованими деталями і замовчаними подробицями (Смолич, III, 1959, 446).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 217.