Про УКРЛІТ.ORG

замковий

ЗА́МКОВИЙ, а, е. Прикм. до за́мок. Стою, прихилившись до липи. На замковій стрімкій стіні (Л. Укр., IV, 1954, 94); На замкових валах походжала варта і з-під долоні дивилася на степ, спалений сонцем (Панч, Гомон. Україна, 1954, 93).

ЗАМКОВИ́Й, а, е. Прикм. до замо́к. Додому Сиволап повернувся геть далеко за північ. Ледве знайшов замкову щілину, повернув ключа, але двері не відчинялися (Ткач, Плем’я.., 1961, 125).

ЗАМКОВИ́Й, во́го, ч. Один з військовослужбовців, що входять до складу обслуги артилерійської гармати. Іраклій Мосашвілі, замковий тієї ж гармати, де за наводчика Семен, вартував саме (Головко, І, 1957, 278).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 215.

вгору