ЗАМЕ́ШКАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до заме́шкати 2. * Образно. Серце його тривожно забилося, немов рвалося геть на ясний світ із сеї відразливої ями, замешканої упирем (Фр., І, 1955, 297).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 206.