ЗАМЕТИ́ТИСЯ, ечу́ся, ети́шся, док., діал. Заразитися. Ватя неначе заметилась веселістю від Антосі та Леоніда Семеновича (Н.-Лев., IV, 1956, 67).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 206.

Заме́титися, чуся, тишся, гл. Заразиться. Була в його скотинка, та так заметилася і пропала. Новомоск. у. Заметився страшною пошестю. Левиц. Пов. 327.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 64.