ЗАМАШНЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Досить замашний. Спіймав [Оврам].. такого ляпаса — аж пика йому почервоніла, а потім і зелена стала, бо ручка в Параски-Роксолани була нівроку замашненька (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 259); Сіра мушка.. не витримала замашненького удару, брикнулася додолу (Ковінька, Кутя.., 1960, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 203.