ЗАМАТЕРІ́ЛИЙ, а, е, заст.

1. Зрілого віку, змужнілий.

2. Закоренілий. Бунтує дівчина проти свого батька-крутія. Цього заматерілого прийду вже не вирівняєш — він немов покручений корч старої верби заліг на стежці власної дитини… (Вол, Місячне срібло, 1961, 273).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 202.