ЗАМА́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зама́слити; // у знач. прикм. Інженер-механік з’являється першим; витирає шматкою замаслені руки (Логв., Давні рани, 1961, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 202.