ЗАМАСКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМАСКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Надіваючи маску або маскувальний одяг, накладаючи грим і т. ін., змінювати зовнішній вигляд, робити невпізнанним. Тепер старшини, добувши десь червоні кубанки, саме маскували своїх їздових під козаків. У Хоми кубанок не було. Та й взагалі, як він замаскує, приміром, свого Каленика? ..Його навіть по шиї можна викрити — зморщена, худа, суто піхотинська шия! (Гончар, III, 1959, 357).

2. Затуляючи або накриваючи чим-небудь, робити щось непомітним. Могилу придавили [опришки] зверху камінням і замаскували, щоб не знайшли її вороги та не познущалися над останками побратимів (Гжицький, Опришки, 1962, 187); Старанно замаскувавши вікна, запалив [учитель] чадний каганчик (Коз., Вибр., 1947, 78); // перен. Приховувати що-небудь (дії, стан, думки, наміри і т. ін.) від когось. Ревізор їв завзято, добросовісно, бажаючи замаскувати своє внутрішнє заклопотання (Фр., VI, 1951, 465); Підпільна партійна організація повідомила, що розраховує на нашу допомогу, схвалює організацію [футбольної] команди, якою можна замаскувати деякі додаткові дії на користь підпілля (Ю. Янов., II, 1954, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 202.