ЗАМАСКО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до замаскува́ти. [Анна:] Сей вечір в нашім домі.. остатній бал перед моїм весіллям. Всі будуть замасковані, крім старших, мене і нареченого мого (Л. Укр., III, 1952, 341); Тепер тільки Іван помітив, що між шафами є вузькі двері, замасковані важкими червоного оксамиту шторами (Кол., Терен.., 1959, 172); На узліссях, старанно замасковані, причаїлись важкі танки (Гончар, І, 1954, 378); Анрі-Жак.. ходив слідком за Христею й повторював нічим не замасковані слова кохання (Ю. Янов., II, 1954, 56); // замаско́вано, безос. присудк. сл. Багато танків, гармат та іншої військової техніки було замасковано в глибині берега (Ткач, Крута хвиля, 1956, 162).

2. у знач. прикм., перен. Прихований, таємний. Троє паліїв, підкуплених замаскованими куркулями, були арештовані (Руд., Остання шабля, 1959, 90); Свобода буржуазного письменника, художника, актриси є лише замаскована (або лицемірно маскована) залежність від грошового мішка, від підкупу, від утримання (Ленін, 10, 1949, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 202.