ЗАМАЛИ́М, присл., розм.: Замали́м не — трохи не, ледве не. Замалим не двісті (Сл. Гр).; [Микола:] .Я вже також немолодий, Іване. Сьогодні на коні заснув, прокинувся тільки перед порогом стайні, замалим не розбив голову об одвірок (Галан, І, 1960, 475).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 201.

Замали́м, замало́м не, нар. Чуть не; безъ малаго. Оце замалом не впала. Ном. № 6639. Замалом не піймав зайця. Черк. у. Замалим не двісті.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 62.