Про УКРЛІТ.ORG

замакітрити

ЗАМАКІ́ТРИТИ, рю, риш, док., розм., рідко: ◊ Замакі́трити світ (голову) кому — позбавити людину здатності розумно сприймати навколишнє, логічно міркувати. [Настя:] Оця ж скрипочка і світ мені замакітрила!.. Колись з серця розіб’ю її… (Кроп., II, 1958, 40); — Як стануть тебе відсилати від дверей де дверей, від номера до номера, то в кінці так замакітрять тобі голову, що вже сама не знаєш, чого від тебе хочуть і чого тобі від них треба (Вільде, Сестри.., 1958, 553).

ЗАМАКІ́ТРИТИСЯ див. замакі́трюватися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 200.

вгору