ЗАМ, а, ч., розм. Скорочення: замісник. [Бочкарьова:] Я негайно викликала зама і його теж засадила за матеріали (Корн., І, 1955, 106); Зам вийшов із-за столу, щоб роздивитися на Дороша, ..знову сів за стіл і запитав грубо й дражливо; — Що ви хочете? (Тют., Вир, 1960, 147).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 199.