ЗАЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗАЛУПИ́ТИСЯ, у́питься; мн. залу́пляться; док., розм. Підніматися, задиратися краями догори.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 195.

Залу́плюватися, лююся, єшся, сов. в. залупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Залупливаться, залупиться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 61.