ЗА́ЛПОВИЙ, а, е. Стос. до залпу. За сигналом ракети нічну тишу розірвала залпова громовиця запорозьких гармат (Добр., Очак. розмир, 1965, 138); Залповий вогонь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 195.