ЗАЛОСКО́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до залоскота́ти. Усе зло пішло від того часу, коли захвалений, залоскотаний славою Антін Шаблій відчував себе генієм і, замість дивитися вперед, став оглядатися назад (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 129).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 194.