ЗАЛИПА́ТИ, а́є, недок., ЗАЛИ́ПНУТИ, не, док. Покриватися чим-небудь таким, що липне, може прилипати. Сошники не повинні залипати при роботі у вологому грунті (Механ. і електриф.., 1953, 52).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 186.

Залипа́ти, па́ю, єш, сов. в. зали́пнути, ну, неш, гл. Облипать, облипнуть. Нагаєчка дротяненька, а я, молоденька: у тіло влипає, кров’ю залипає. Мл. л. сб. 282.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 58.