ЗАЛАШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., рідко.

1. Те саме, що зала́годити 1. Годилося б залаштувати сю межу, де плуг переорав (Сл. Гр.).

2. перен. Те саме, що зала́годити 2. І, щоб залаштувати справу, як того хотіли скаржники, пані війтову треба було задобрити подарунками (Чорн., Визвол. земля, 1959, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 181.

Залаштува́ти, ту́ю, єш, гл. Задѣлать; починить, исправить. Годилося б залаштувати сю межу, де плуг переорав. Лубен. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 57.