Закінча́ння, ня, с.

1) Окончаніе. Чом же оце нема в мене сили до закінчання? К. ЧР. 384.

2) Конецъ, заключеніе.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 48.