ЗАКІЛЬЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКІЛЬЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех. Надівати кільця на лапки птахів і хвости риб з метою вивчення їх шляхів пересування, тривалості життя тощо, у птахівництві — також з метою обліку індивідуальної продуктивності і походження племінних птахів. При запровадженні індивідуального обліку продуктивності птиці племінної ферми необхідно закільцювати молодок до початку їх несучості (Птахівн., 1955, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 144.