ЗАКУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до закуси́ти1. Владно лежав німий, посинілий, з закушеними до крові губами і з виразом страшного болю на обличчі (Фр., VI, 1951, 315).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 178.