Про УКРЛІТ.ORG

закучугурений

ЗАКУЧУГУ́РЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до закучугу́рити. Музикою та сонцем та гарячим кумачем транспарантів зустріла делегатів закучугурена снігом Полтава (Гончар, Таврія.., 1957, 463).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 178.

вгору