ЗАКУТКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до за́куток. Темна, каганцем освітлена кімната ховала в закуткових тінях перелякані обличчя (Ле, Ю. Кудря, 1956, 80).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 176.