ЗАКУ́ТИНА, и, ж., діал. Закуток. Надворі ще біліє сніг, бо його осяває повний місяць. А в халупі Федора Данилюка вже темна ніч лягла на лаву, забралася в закутини, виповзла на піч (Чендей, Вітер,., 1958, 56) У скромній глухій закутині, гірськім сільці, живе вона, віддана господарській праці (Фр., VI, 1951, 322)

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 176.